Збитки — суми втрачених активів, наприклад, через шкоду втрати, крадіжки або зобов'язання, які виникли, наприклад, у результаті правопорушення.

Відповідно до п. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з п. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, додаткові витрати (штрафні санкції, вартість додаткових робіт та матеріалів), понесені стороною, яка зазнала збитків унаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Цивільний кодекс України у п. 2 ст. 22 збитки трактує як втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Втрата активів - це безповоротне зменшення активів через: перерахування

(сплату) коштів; відчуження, недостачу, знищення (псування) чи придбання неліквідного

(зіпсованого) майна; втрату боржника у зобов’язанні; зменшення частки  власності у статутному фонді господарського товариства;

Розмір збитків - це вартість втрачених активів або недоотриманих доходів, яка визначається за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності підприємства або експертною оцінкою та іншими визначеними законодавством способами.

Збитки – це грошова оцінка (еквівалент) заподіяної матеріальної шкоди.

Шкода - це зменшення кількості майнового блага (внаслідок знищення

майна втрата можливості отримати майно, яке особа неодмінно отримала б за нормального перебігу подій) або погіршення його якості (пошкодження речі, зіпсуття, приведення її у стан, у якому вона не здатна виконувати всі свої функції).

            На практиці збитки розділяють на прямі та непрямі, хоч у цивільному законодавстві  України немає визначень цих термінів. Прийнято вважати, що прямі збитки вважаються прямим, безпосереднім слідством порушення зобов’язання і тому підлягають відшкодуванню. Непрямі збитки пов’язані з невиконанням зобов’язання лише побічно, випадково, і тому тут немає підстав покладати на боржника їх відшкодування.

Збитки також можна умовно розділити на дві групи: договірні і недоговірні.