Загроза – це можлива небезпека.
Загрози можна класифікувати за різними показниками і виміряти їх в різних кількісних параметрах. Наприклад, можливий збиток може оцінюватися числом загиблих людей, грошовою сумою економічних втрат тощо.
За ступенем ймовірності загроза оцінюється як:
- реальна, ймовірність її виникнення може бути вирахувана, наприклад, виходячи зі статистики, експертним методом тощо;
- потенційна.
За ступенем розвитку загроза проходить чотири етапи:
- виникнення;
- експансія;
- стабілізація;
- ліквідація.
Віддаленість загрози в часі визначається як:
- безпосередня;
- близька (до 1 року);
- далека (понад 1 рік).
Віддаленість загрози в просторі визначається як:
- територія підприємства;
- прилегла до підприємства територія;
- територія регіону;
- територія України;
- закордонна територія.
Темпи наростання загрози вимірюються днями, тижнями, місяцями, кварталами, роками.
Загрози діляться за своєю природою їх виникнення на два класи:
- природні (об'єктивні), викликані стихійними природними явищами, що не залежать від людини (повені, землетруси, урагани тощо);
- штучні (суб'єктивні)тобто викликані діяльністю людини ненавмисні і навмисні загрози.
За всіма виявленими загрозам необхідно визначити їх рівень в матеріальному (грошовому) вираженні. Треба оцінити можливі втрати від реалізації кожної загрози. У загальному випадку такими втратами можна вважати суму можливого збитку і ймовірності її настання.
Крім того, за всіма виявленими загрозам бажано передбачити сценарій розвитку подій, а також модель потенційного правопорушника.
Процес боротьби з загрозами можна розділити на три етапи:
- запобігання загрозам (заходи профілактичного характеру, коли загроза ще не діє, але потенційно існує);
- виявлення загроз (заходи, покликані виявити загрозу в момент її появи);
- ліквідація наслідків загроз (заходи, які приймаються після припинення дії загрози).