Військовий осавул – виборна службова особа, яка обіймала одну з найважливіших військово-адміністративних посад у Запорозькій Січі 16-18 ст.

Обирався на військовій раді терміном на один рік.

В його обов’язки входила організація і ведення прикордонної служби запорізьких земель, охорона зимівників та шляхів на Січ по Дніпру і на суші. Він підтримував дисципліну і порядок у війську. У мирний час стежив за дотриманням порядку на Січі, у воєнний час – у похідних таборах.

У судових справах виконував роль слідчого – проводив дізнання з приводу суперечок між січовиками, розглядав скарги на місці, стежив за виконанням судових вироків, переслідував злочинців збройно.

Правив заготівлею провіанту на випадок війни та розподілом за наказом кошового отамана грошової і натуральної платні, захистом інтересів запорожців у прикордонній зоні.

Очолював козацьку розвідку і стежив за ходом битв знаходячись позаду війська, вводячи, по мірі потреби, у бій резерви.

Його помічниками були військові довбиші, які ударами в литаври збирали козаків на Раду. Довбиші також здійснювали інші важливі функції, зокрема поліційні — роздягали засудженого і приковували його до ганебного стовпа на січовому майдані, були присутніми при стратах.

Мешкав і харчувався осавул у своєму курені. Символом влади військового осавула була тростина - дерев’яна палиця окована металевими кільцями. До нашого часу дійшла розповідь про один з жартів осавулів, який пов'язаний з тростиною:

Коли на Січ прибували новачки їм ставили два питання: «В Бога віруєш?» і «Горілку п’єш?». Якщо вони відповідали на обидва ствердно, їх зараховували до війська. А після цього військовий осавул просив новачків переказати біблійну історію про вигнання з раю Адама і Єви. Після закінчення розповіді, осавул запитував у молодих козаків, що вони зрозуміли з цього зрозуміли. Новачки, зазвичай, не знали, що й відповісти. І тоді осавул промовляв: «Першим осавулом був сам Господь Бог, бо саме він провів слідство і покарав винних вигнавши їх з раю. Але в нього не було тростини. А в мене є. І будете дисципліну порушувати, я вас, бісових дітей, цією тростиною не тільки на грішну землю опущу але й, при потребі, до пекла зажену!». Ці слова супроводжувались демонстрацією осавулом  тростини і гучним реготом козаків.