ТЕОРІЯ ЛЮДСЬКИХ ВІДНОСИН ЕЛТОНА МЕЙО

Розробляючи свою теорію людських відносин, Елтон Мейо переслідував кілька цілей:

- підвищити мотивацію людини до праці;

- сприяти особистісному зростанню кожного працівника;

- створити рівень психологічної підготовки працівника до нововведень на виробництві;

- поліпшити якість рішень управлінського та організаційного характеру;

- забезпечити розвиток співробітництва серед працівників і їх трудової моралі.

Експериментальна робота по розробці цієї теорії проходила в 4 етапи і її загальна тривалість склала 13 років.

На першому етапі перед Мейо стояло завдання зменшити плинність кадрів на одному з підприємств у місті Хоторне недалеко від Чикаго. Після ряду реорганізаційних заходів, влаштованих Мейо, плинність зменшилася, а психолог зробив свій перший висновок про те, наскільки важливий процес спілкування у виробничих умовах. У другому етапі перед вченим стояло завдання підвищити стимули працівників для підвищення продуктивності праці. І тут Мейо провів цікавий експеримент: в одній з двох експериментальних груп він збільшив освітлення, а в іншій освітленні майже не було. І попередив всіх робітників, що за їх роботою буде вестися спостереження. І в обох групах виробництво стало покращуватися. Адже ключовою фразою, яка підвищила ефективність виробництва була: «МИ БУДЕМО СПОСТЕРІГАТИ ЗА ВАМИ». Це відкриття дозволило зробити висновки про те, наскільки для співробітника значима увага з боку керівництва та адміністрації підприємства. Натхнений несподіваними результатами, Елтон Мейо продовжив роботу і в третьому етапі почав експериментувати з різними умовами праці. Він додав пару вихідних в тиждень, збільшив перерви під час трудового дня і зробив надбавку до зарплати. При цих умовах продуктивність праці стала значно вище. Це факт дозволив зробити три важливі висновки:

1) у людей є потреба належати до своєї робочої групи;

2) на виробництві існують різні формальні і неформальні групи (засновані на дружніх взаєминах і загальних інтересах);

3) будь-яку неформальну групу можна використовувати в інтересах підприємства, впливаючи на всю групу через одного працівника і тим самим збільшуючи продуктивність праці.

В результаті двох років досліджень, в колективі, який досліджував Мейо, продуктивність праці збільшилася на 40%. На четвертому етапі експерименту психолог таємно ввів до лав однієї з неформальних груп свого агента з метою вивчення сутності людських відносин в ній. Завдяки цим спостереженнями він зробив висновки, що всередині неформальної групи існує своя мораль. Вона полягала в наступних правилах:

1) в неформальній групі не слід виділятися (не бути вискочкою);

2) не можна робити занадто мало і занадто багато роботи;

3) в групі існують свої способи взаємодопомоги і підтримки;

4) щоб підвищити виробничу ефективність, на першому місці повинна бути висока організація умов праці і спілкування;

5) набагато більший ефект буде мати винагорода за працю всього колективу, ніж заохочення лише одного працівника.