СТИЛІ УХВАЛЕННЯ РІШЕННЯ

Американські вчені В. Врум і Ф. Йеттон виділяють п'ять стилів ухвалення рішення.

Стиль 1. Ви приймаєте рішення одноосібно, без обговорення ситуації ні з ким. Ви покладаєтеся при цьому тільки на власні знання чи інформацію, яку можна отримати з документів.

Стиль 2. Ви збираєте інформацію, а потім приймаєте рішення одноосібно. У цьому випадку ви звертаєтеся за інформацією до одного чи декількох підлеглих, причому ви можете не пояснювати їм, навіщо вам потрібна ця інформація. Ви запитуєте лише інформацію, а не поради чи пропозиції.

Стиль 3. Ви консультуєтеся з підлеглими в індивідуальному порядку, а потім приймаєте рішення одноосібно. Ви ділитесь проблемою з обраним колом співробітників, запитуєте в них додаткову інформацію і просите поради щодо можливого рішення проблеми, і все-таки самі приймаєте остаточне рішення.

Стиль 4. Ви консультуєтеся з усією групою, а потім усе-таки приймаєте рішення одноосібно. У рамках цього стилю ви збираєте групу підлеглих і обговорюєте з ними можливі альтернативи, використовуючи їх як консультантів. Ви можете використовувати їхні розуміння і варіанти, але все-таки право остаточного рішення залишаєте за собою.

Стиль 5. Ви поділяєтеся проблемою з групою і спільно приймаєте рішення. У даному випадку ви повною мірою використовуєте групу. Ви можете сформулювати проблему, надати групі необхідну інформацію і брати участь в обговоренні нарівні з іншими членами групи, але відмовляєтеся від права ухвалення остаточного рішення. При цьому ви не тільки погоджуєтеся з прийнятим групою рішенням, але і приймаєте відповідальність за нього на себе.

Принципи на основі яких вибирається найбільш придатний стиль для кожної ситуації:

ПРАВИЛО 1: ЕКСПЕРТИЗА ЛІДЕРА

Якщо в керівника досить інформації для ухвалення якісного рішення, він повинний використовувати стиль, що найбільшою мірою заощаджує час.

ПРАВИЛО 2: ПОГОДЖЕНІСТЬ З ЦІЛЯМИ ОРГАНІЗАЦІЇ

Якщо ймовірно, що ваші підлеглі мають особисті цілі, що не збігаються з цілями організації, не слід розглядати стиль 5.

ПРАВИЛО 3: СТУПІНЬ ЯСНОСТІ ПРОБЛЕМИ

Якщо розглянута проблема — одна з тих, для яких немає технічно чи історично обґрунтованої відповіді, і правильне рішення буде більше залежати від особистих думок, ніж від твердих фактів, не слід використовувати стилі 1, 2 і 3.

ПРАВИЛО 4: СХВАЛЕННЯ І ПРИХИЛЬНІСТЬ

Якщо успіх рішення залежить від того, наскільки ваші підлеглі будуть йому прихильні, і якщо висока імовірність, що вони відкинуть рішення, що не враховує їхньої потреби, тоді стилі 1 і 2, що не мають на увазі вивчення думки підлеглих, доцільно виключити з розгляду.

ПРАВИЛО 5: ПРИХИЛЬНІСТЬ ПРИЙНЯТОМУ РІШЕННЮ ПРИ ВИНИКНЕННІ РОЗБІЖНОСТЕЙ

Якщо для успішної реалізації рішення необхідна прихильність йому з боку підлеглих і якщо між ними можливі розбіжності щодо кращого рішення, тоді з розгляду повинні бути виключені стилі 1, 2 і 3, що не дають можливості для взаємодії підлеглих.

ПРАВИЛО 6: СХВАЛЕННЯ І ПРИХИЛЬНІСТЬ ПРИ ДЕКІЛЬКОХ РІШЕННЯХ

Якщо: а) ваші підлеглі можуть відкинути рішення, що прямо не враховує їхні почуття і думки; б) успіх рішення залежить від їхньої прихильності цьому рішенню; в) кожне з декількох альтернативних рішень могло б вирішити проблему, тоді єдиним прийнятним стилем є стиль 5.

ПРАВИЛО 7: СХВАЛЕННЯ І ПРИХИЛЬНІСТЬ ПРИ СУМІСНОСТІ ЦІЛЕЙ

Якщо цілі й особисті потреби підлеглих дуже близькі цілям організації і якщо підлеглі швидше за усе візьмуть під сумнів рішення, прийняте одноосібно лідером, то можна використовувати тільки стиль 5.

Критерії вибору стилю ухвалення рішення:

Стиль 1. У вас мається вся необхідна для прийняття інформація.

Стиль 2. Ви обмежені в часі, однак у вас недостатньо інформації для ухвалення рішення; вона може бути отримана від підлеглих.

Стиль 3. У вас недостатньо інформації, хоча її неважко отримати від підлеглих, думка яких для вас істотно. Групове обговорення недоцільне, оскільки, по вашій оцінці, думки підлеглих можуть сильно розходитися.

Стиль 4. Вас не занадто обмежує часовий фактор. У вас недостатньо інформації і її можуть надати підлеглі. При цьому ви знаєте, що при наявності подібного досвіду навряд чи спектр пропозицій буде надто широким.

Стиль 5. У вас не вистачає інформації. Оптимальне рішення може в істотній мірі залежати від позицій окремих людей. Не виключено, що підлеглі можуть відкинути нав'язане їм рішення чи саботувати його.

Таким чином, правильний вибір стилю ухвалення рішення, форми його твердження, а також знання потенційних пасток при виробленні й аналізі альтернатив можуть докорінно підвищити якість прийнятих управлінських рішень, поліпшити взаємини в підрозділі чи організації, зміцнити стиль лідерства — одним словом, набагато більш ефективно виконувати функції керівника.