СХЕМИ КОРПОРАТИВНОГО ШАХРАЙСТВА

Ще в стародавні часи люди вважали, що історія йде по колу, і мудрий цар Соломон часто повторював фразу: «Немає нічого нового під Сонцем». І тим, що зараз називається корпоративне шахрайство, нечесні люди займаються вже тисячі років. І ні чого за цей час суттєво не змінилося, як обкрадали працівники своїх господарів, так і продовжують обкрадати. Насамперед, придумують «схему». Після цього обов’язково готують її забезпечення, адже викриття цієї схеми – це їх крах. І починають обкрадати своїх роботодавців за цією схемою.

Дивно, але й в наш час широко використовуються схеми розкрадань, створені ще до народження Ісуса Христа, але з урахуванням нинішніх реалій.

Фахівцями Асоціації дипломованих експертів по шахрайству (Associated of Certified Fraud Examiners, ACFE), виділено три категорії корпоративного шахрайства: -  корупція;

- шахрайство зі звітністю;

- привласнення активів.

Факторами ризику, що збільшують ймовірність корпоративного шахрайства, і обставинами, які вказують на можливі несумлінні дії співробітників підприємства, можна вважати наступні:

- неефективний контроль за керівництвом підприємства з боку власників бізнесу, тобто ситуація, коли великі повноваження керівництва не врівноважуються засобами контролю з боку власників;

- здійснення операцій з взаємопов’язаними особами, спеціально створеними компаніями, що може використовуватися найманим керівництвом організації як для виведення прибутку чи активів у власних інтересах, так і для виводу збитків і боргів з метою прикрашання звітності;

- часта зміна основних контрагентів (постачальників, покупців, інших організацій, що надають послуги тощо), що може бути наслідком укладення угод з організаціями-одноденками, які використовуються в шахрайських цілях;

- невиправдано складна організаційна структура бізнесу, розгалужена філіальна мережа і велика кількість дочірніх і залежних підприємств(в цьому випадку фінансові результати, активи, зобов'язання можуть переміщатися між учасниками групи, що підвищує ймовірність шахрайства);

- специфічні умови укладених договорів, що передбачають, зокрема, відстрочення платежів на тривалий термін, відсутність відповідальності покупця за прострочення оплати, використання векселів в рахунок оплати неритмічний або разовий характер здійснюваних операцій, здійснення збиткових або аномально прибуткових операцій тощо;

- використання окремих видів операцій і договорів, зокрема, оренди, позики, участі в капіталі, інвестування, лізингу, посередницьких угод, простого товариства тощо;

- та інші.

            Схеми привласнення активів стосовно основних засобів. Такі схеми можуть представляти собою наступні операції:

- купівля/продаж основних засобів на свідомо невигідних для підприємства умовах з метою отримання винагороди;

- використання основних засобів в особистих цілях, зокрема, для виробництва продукції, отримання кредиту під їх заставу тощо;

- передача основних засобів в оренду, заставу на невигідних для підприємства умовах;

- внесення основних засобів як внесок в статутний капітал третіх осіб, афілійованих з менеджментом підприємства, яке передбачає переведення основних засобів на баланс іншої організації і втрату підприємством цього майна;

- дострокове необґрунтоване списання основних засобів та подальший їх продаж афілійованим з менеджментом організаціям або використання в особистих цілях;

- та інші.

В результаті таких дій менеджменту підприємства скорочуються виробничі можливості компанії, знижується ефективність використання основних засобів, збільшуються витрати, крім того, підприємство може втратити основні засоби у результаті окремих з перерахованих дій.

Шахрайські схеми, пов'язані з запасами:

- шахрайство у сфері закупівель запасів, що приводить до придбання матеріальних цінностей неналежної якості за завищеними цінами з метою отримання винагороди;

- крадіжка запасів;

- необґрунтоване списання запасів на витрати в цілях подальшого їх привласнення менеджментом підприємства;

- «помилкові продажі» запасів в інтересах менеджменту підприємства;

- та інші.

Шахрайські операції з запасами призводять до збільшення витрат підприємства, зниження якості продукції, зниження ефективності його діяльності.

Схеми використання дебіторської заборгованості в шахрайських цілях являють собою такі дії:

- формування фіктивної дебіторської заборгованості в результаті здійснення неврахованих продажів;

- присвоєння менеджментом підприємства платежів в рахунок погашення списаної дебіторської заборгованості;

- особисті запозичення під заставу дебіторської заборгованості;

- прощення боргу, поступка права вимоги третій особі, укладення угоди про надання відстрочки (розстрочки) платежу, продаж простроченої заборгованості на невигідних для підприємства  умовах в інтересах менеджменту;

- та інші.

Шахрайство з дебіторською заборгованістю призводить до зменшення надходжень грошових коштів та виручки, зниження ефективності діяльності підприємства.

Шахрайські дії з грошовими коштами наступні:

- крадіжка готівкових грошей;

- неврахована продаж, реєстрація в обліку продажу на меншу суму та подальше привласнення грошових коштів;

- відправка на оплату фіктивних рахунків постачальникам;

- схеми оплати продукції та її повернення, коли присвоюються фіктивні повернення;

- та інші.

Присвоєння фінансових результатів підприємства за відповідними схемами відбувається шляхом неповного їх декларування, тобто продажу неврахованої продукції. Крім того, привласнення фінансових результатів менеджментом підприємства  здійснюється в результаті використання численних схем, мета яких - перемістити прибуток підприємства в підконтрольні менеджменту спеціально створені організації. В результаті використання схем привласнення активів відбувається заниження прибутку і активів, в той час як в цілях прикрашання звітності, навпаки, завищують прибуток і активи. Схеми переміщення прибутків і активів, а при маніпулюванні звітністю - збитків та зобов'язань, що використовуються в обох випадках аналогічні. Ці схеми можна класифікувати за видами спеціально створених організацій, в яких концентруються прибутки та активи, а у випадках маніпуляції звітністю - збитки і зобов'язання підприємства:

- збутові схеми, за допомогою яких здійснюється реалізація продукції за заниженими цінами. Зменшення фінансових результатів підприємства також відбувається при реалізації третім особам активів на менш вигідних для компанії умовах, ніж ринкові. Для шахрайського перекручення звітності продукція та активи реалізуються спеціальним організаціям за завищеними цінами і, таким чином, фінансові результати компанії поліпшуються;

- закупівельні схеми, за допомогою яких здійснюється поставка необхідних ресурсів за завищеними цінами. Для шахрайського перекручення звітності ресурси закуповуються підприємством у спеціальних компаній за заниженими цінами і, таким чином, фінансові результати підпримства поліпшуються;

- сервісні схеми, що передбачають надання фіктивних послуг за завищеними цінами. Для шахрайського перекручення звітності реально надані послуги оплачуються не в повній мірі, таким чином, прибуток підприємства штучно збільшується;

- виробничі схеми, за допомогою яких здійснюється виробництво паралельно з основним підприємством, але при цьому фінансові результати від такої діяльності не розподіляються на користь основного підприємства. В цілях шахрайського перекручення звітності на підприємстві, що діє паралельно, навпаки, концентруються витрати, збитки, зобов'язання, а в основному підприємстві істотно поліпшуються показники звітності;

- фінансові та інвестиційні схеми, з допомогою яких підприємство забезпечується фінансовими ресурсами за завищеними відсотковими ставками. Для шахрайського перекручення звітності фінансові організації використовуються для концентрації зобов'язань, які не відображаються у цьому випадку у звітності основного підприємства;

- інші схеми.

Для необґрунтованого збільшення витрат в шахрайських цілях використовуються схеми, найбільш поширеними з яких є корпоративні шахрайства у сфері закупівель. Найбільш ризикованим з точки зору шахрайства є етап вибору постачальників. Крім того, численні шахрайства відбуваються на етапі перевірки якості (процес приймання-здачі товарів і послуг). Шахрайське збільшення витрат відбувається в результаті реалізації таких схем:

- завищення цін на закуповувані ресурси з метою отримання винагороди від постачальників. Маніпулювання якістю та обсягом закупівель, що також призводить до зростання витрат підприємства і отримання винагороди від постачальників;

- здійснення різного роду робіт в особистих інтересах менеджменту, в процесі яких відбувається використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів підприємства;

- використання «підставних» постачальників або посередників. Оплата рахунків за невиконані послуги або непоставлені товари;

- використання завищених норм витрат сировини, енергоносіїв;

- використання більш дорогої сировини, ніж це необхідно;

- приписки при виконанні підрядних робіт;

- необґрунтоване застосування підвищувальних коефіцієнтів до витрат;

- додавання особистих витрат менеджменту до витрат підприємства;

- нарахування заробітної плати фіктивним співробітникам;

- фальсифікація годин роботи і нарахування заробітної плати за фактично невідпрацьований час, необґрунтоване нарахування понаднормових;

- застосування декількох форм відшкодування для одних і тих же витрат;

- інші схеми.

Що стосується зобов'язань, то шахрайські дії спрямовані на необґрунтоване обтяження зобов'язаннями підприємства, зокрема, з допомогою заміни зобов'язань іншими, укладеними на свідомо невигідних умовах, видачі гарантій та поручительств і т. д.

Ще одна категорія корпоративного шахрайства — маніпулювання даними фінансової звітності, тобто такий спосіб  її подання, при якому вона перестає відбивати реальну оцінку вартості підприємства та його реальні результати і призводить до таких спотворень:

- збільшення виторгу і фінансових результатів, зменшення витрат;

- збільшення вартості активів;

- завищення вартості активів, придбаних при злиттях і поглинаннях;

- зменшення або приховування зобов'язань;

- зміни структури активів у напрямку збільшення оборотних і зменшення необоротних активів;

- зміни структури зобов'язань у напрямку збільшення довгострокових і зменшення короткострокових;

- та інших.

З метою збільшення виторгу і фінансових результатів підприємства менеджмент використовує такі самі схеми, як і для приховування фінансових результатів, тільки в першому випадку в афілійовані з менеджментом організації виводяться прибуток і активи, а для прикрашання фінансової звітності відображаються збитки і зобов'язання. Крім того, використовуються наступні операції для шахрайського збільшення фінансових результатів:

- відображення виручки від фіктивних продаж;

- відображення майбутніх продажів в поточному періоді;

- відображення продажів, здійснюваних «з умовою», у цьому випадку виручка від продажу визнається, незважаючи на те, що договір містить істотну невизначеність щодо переходу прав власності та отримання вигод, наприклад продаж продукції з правом зворотного викупу протягом певного часу;

- неправомірне визнання доходу за відвантажену продукцію;

- завищення оцінки відсотка виконаних робіт за довгостроковими контрактами;

- інші.

Для заниження витрат використовуються наступні способи:

- приховування витрат;

- некоректна капіталізація витрат шляхом відображення їх на балансі в якості активів, наприклад, необґрунтовано можуть капіталізуватися витрати на розробку програмного забезпечення, дослідження і розробки, рекламу тощо;

- відображення витрат, що формують собівартість реалізації товарів (послуг) в якості інших витрат і заниження внаслідок цього негативного ефекту на валовий прибуток;

- відстрочка витрат, віднесення їх на більш тривалий період;

- інші.

Для шахрайського збільшення вартості активів з метою фальсифікації звітності використовуються прийоми постановки на облік фіктивних активів, крім того, використовуються схеми маніпуляції справедливою вартістю активів:

- некоректне застосування дохідного підходу шляхом маніпулювання величинами грошових потоків, графіком їх надходження, ставкою дисконтування, що веде до спотворення справедливої вартості;

- використання необґрунтованої вартості заміщення або застосування неправомірних коригувань на моральний знос при визначенні справедливої вартості в рамках витратного підходу;

- визначення справедливої вартості на базі угод, які не є звичайними;

- відмова від відображення збитку від знецінення активів, що виник в результаті зниження його справедливої вартості нижче балансової;

- шахрайське визнання результатів переоцінки активу, відображеного за справедливою вартістю;

- використання необґрунтовано тривалих строків корисного використання, в результаті чого активи залишаються в обліку за завищеною балансовою вартістю і протягом більш тривалого періоду часу;

-  капіталізація витрат на створення нематеріальних активів усередині організації при тому, що критерії визнання цих активів не виконані;

- інші.

Схеми маніпулювання звітністю частіше за все стосуються активів, однак щодо зобов'язань також можливі маніпуляції:

- виключення зобов'язань з фінансової звітності;

- навмисні пропуски при розкритті інформації у примітках до фінансової звітності, наприклад, відсутність інформації про надані гарантії;

- заниження величини визнаних зобов'язань з використанням неприйнятних методів оцінки;

- неправомірне визнання поточних зобов'язань в якості довгострокових з метою збільшення коефіцієнта поточної ліквідності;

- інші.

Розглянуті схеми маніпулювання звітністю спотворюють її елементи і можуть привести до прийняття неефективних рішень інвесторами і кредиторами.