САБОТАЖ

Саботаж (франц. - sabotage от sabote – стукати черевиком) – умисне недобросовісне виконання обов’язків, ухилення від роботи або злісний її зрив при дотриманні видимості роботи та/або прагнення завадити здійсненню чогось за допомогою прихованої, замаскованої протидії.

Саботажники вкрай рідко переслідують матеріальні цілі. Рушійною силою є емоції: образа, помста, обурення, жага справедливості, бажання достукатись до керівництва, довести власну значущість, а ніяк не підвищити власний матеріальний добробут.

Розрізняють два види саботажників:

а) інсайдери, які мстяться за дії керівництва;

б) лояльні рядові співробітники, які намагаються вплинути на некоректну політику керівництва відносно робочого колективу.

За часом розрізняють разову шкідницьку акцію та тривалі планомірні дії одного працівника або групи.

У разі разової шкідницької акції про факт саботажу стає відомо досить пізно, коли працедавець вже фактично зіштовхується з її негативними наслідками: невдоволенням клієнтів, необхідністю відновлювати знищену вірусами інформацію тощо. Фактично працедавцю залишається тільки ліквідовувати наслідки та намагатися мінімізувати завдану шкоду.

В разі тривалих планомірних дій у працедавця значно більше можливостей для розкриття та відвернення саботажу. Ознаками такого виду саботажу є: зниження робочих показників на підприємстві, песимістичні настрої в трудовому колективі, зростання кількості конфліктів на виробництві тощо.

Виділяють наступні види саботажу:

а) затягування процесу виконання роботи (інші назви: «волинка», go canny (не поспішай), «шотландський страйк» тощо);

б) робота зі стовідсотковим дотримання всіх норм, які прописані в інструкціях та законах (інші назви: обструкція, «італійський страйк»);

в) умисне псування обладнання та устаткування (інша назва: лудизм).