Прогнозування, з одного боку, передує плануванню, а з другого є його складовою частиною, оскільки використовується на різних стадіях планової роботи, а саме на стадії аналізу середовища і визначення передумов для формування стратегій; на стадії реалізації планів.

В практичній діяльності підприємства використовують такі типи прогнозування:

а)прогнозування, яке ґрунтується на творчому передбаченні майбутнього, використовуючи інтуїцію;

б)пошукове прогнозування — це спосіб наукового прогнозування від даного моменту до майбутнього. Воно опирається на наявну інформацію. В свою чергу

пошукове прогнозування може бути традиційним (коли прогноз є екстраполяцією минулого в майбутнє) і новаторським, альтернативним;

в) нормативне або нормативно-цільове прогнозування полягає в тому, що спочатку визначаються загальні цілі, орієнтири на майбутнє, а вже потім оцінюється розвиток ситуації, виходячи із встановлених цілей. В даному випадку застосовуються переважно якісні методи дослідження.

Результатом процесу прогнозування є прогнози, які можуть бути коротко, середньо і довгостроковими (по часу охоплення), пошуковими, нормативними (по питаннях прогнозування), пасивними і активними.

В економічному прогнозуванні використовують такі дві групи методів прогнозування:

Евристичні.

В основу евристичних методів формування прогнозів покладено використання логічних прийомів, методичних правил, підходів.

Фактографічні.

Методи планування — це засоби, з допомогою яких можна реалізувати принципи планування.