Перший закон Паркінсона: «Будь-яка робота завжди заповнює весь відведений на неї час». Іншими словами, старенька може витратити цілий день на те, щоб написати листа племінниці, навіть якщо завантажений джентльмен витрачає на це три хвилини. Цей закон був сформульований істориком Сирилом Норткотом Паркінсоном в сатиричній статті, яка вийшла в британському журналі The Economist у 1955 році. Тоді його в першу чергу цікавила бюрократія і механіка роботи підприємств та урядових кабінетів. Зокрема, Паркінсон стверджував: «Установа, в якій працюють більше тисячі співробітників, стає «вічної» імперією, що створює так багато внутрішньої роботи, що більше не має потреби в контактах із зовнішнім світом».
Згідно з Паркінсоном, у цього закону є дві рушійні сили:
- чиновник прагне множити підлеглих, а не суперників;
- чиновники створюють одне одному роботу.
Він також помітив, що загальна кількість зайнятих у бюрократії зростала на 5-7 % у рік безвідносно до яких-небудь змін в обсязі необхідної роботи (якщо такі були взагалі).