Ризик зумовлений існуванням невизначеності.

Існування невизначеності й конфлікту, власне, і породжує ризик, яким обтяжений суб'єкт ризику, котрий змушений оцінювати, управляти, приймати рішення.

Подолання невизначеності розуміється в сенсі того, що суб'єкт ризику приймає низку обґрунтованих (раціональних) гіпотез, що дає йому змогу здійснити напіввпорядкування множини можливих станів системи чи варіантів її поведінки. Невизначеність залишається, але суб'єкт сприймає та враховує ризик, оцінюючи його, вводячи міру ризику. Задача мінімізації ризику чи функціонування системи у межах прийнятного ризику у фінансово-економічній сфері - це задача боротьби з невизначеністю.

Принцип мінімізації означає, що управлінці намагаються звести до мінімуму, по-перше, спектр можливих ризиків, а, по-друге, мінімізувати ступінь впливу ризику на свою діяльність.

Часто під мінімізацією ризиків розуміють власне не саму мінімізацію фактора невизначеності, а мінімізацію втрат, які ним спричиняються.

Безпосередньо з категорією ризику пов'язані такі поняття як витрати, втрати й збитки.

У підприємницькій діяльності виділяють такі види втрат:

1). Матеріальні втрати - це додаткові затрати виробничих ресурсів непередбачені проектом або планом, або прямі втрати майна, продукції, енергії, тощо.

2). Трудові втрати - це втрати робочого часу викликані непередбаченими обставинами.

3). Фінансові втрати - це прямий грошовий збиток пов'язаний з:

- непередбаченими платежами (виплата штрафів, додаткових податків);

- втратою грошових коштів;

- недоотриманням коштів із передбачених джерел (при неповерненні боргів, зниження ринкових цін на продукцію, що реалізується; не оплата покупцями реалізованої продукції тощо);

- макроекономічними змінами (інфляція, валютний курс тощо).

4). Втрати часу. На практиці процес прийняття рішень обумовлюється втратами, які виникають внаслідок передчасного або запізненого прийняття рішень. Таким чином втрати часу викликаються несвоєчасністю рішення, а також виникають коли процес реалізації такого рішення відбувається повільніше ніж це передбачалось.

5). Спеціальні втрати - це втрати, які проявляються у вигляді нанесення збитків здоров'ю та життю людей, оточуючому середовищу, престижу підприємця, або в наслідок інших несприятливих соціальних і морально-психологічних наслідків.

Основними прийомами управління ризиками, направлених на їх мінімізацію є:

Запобігання ризику означає просте відхилення від заходу (діяльності), пов'язаного з ризиком. Проте запобігання ризику для інвестора найчастіше означає відмову від прибутку.

Утримання ризику - це залишення ризику за суб'єктом господарювання, тобто на його відповідальності. Так, інвестор, вкладаючи капітал, має бути заздалегідь впевнений в тому, що він може за рахунок власних коштів покрити можливу втрату цього капіталу.

Передача ризику означає, що суб'єкт господарювання передає відповідальність за ризик кому-небудь іншому, наприклад, страховій компанії. У даному випадку передача (трансфер) ризику відбувається шляхом страхування ризику.

Зниження ступеня (обмеження) ризику - це скорочення можливості й обсягу власних втрат суб'єкта господарювання при реалізації ризику.