ЗТСМ — загальна теорія сильного мислення. Ця область знань «виросла» з ТРВЗ, коли стало зрозуміло, що інструменти, з допомогою яких вирішують проблеми, можуть бути застосовні не тільки в техніці, але і в самих різних областях знань, якщо їх певним чином перетворити.

Якщо ТРВЗ вирішує проблему звуження пошукового поля без втрати якості, перед ЗТСМ постала вже інша проблема.  В ТРВЗ всі проблеми схожі одна на одну. В будь-якій серйозній проблемі є протиріччя, і вирішуючи її, завжди спираються на об'єктивні закони і використовують ресурси системи. Однак системи з різних галузей життя разюче відрізняються один від одного. Навряд чи рішення завдання про збільшення швидкості автомобіля підійде для проблеми збільшення швидкості бігуна або лижника.

Загальна теорія сильного мислення дає відповідь на питання як користуючись загальними інструментами побудувати рішення для конкретної ситуації. Розроблені в ній інструменти дозволяють крок за кроком будувати рішення, як з цеглинок, збираючи необхідні для його опису ознаки, дозволяючи протиріччя, підбираючи і перетворюючи ресурси.

Автор ЗТСМ Микола Хоменко (1954-2011) розглядав цю область знань як систему інструментів для побудови нового знання. Він розробив структуру прикладної наукової теорії і саму ЗТСМ розглядав в рамках цієї структури: ключова проблема (питання), на який відповідає теорія, аксіоми чи постулати, які визначають межі застосування теорії, моделі, в яких теорія працює та інструменти для її застосування в практиці.

ЗТСМ побудована з трьох «поверхів»:

1. Аксіоми — основні принципи, які описують область застосовності теорії і припущення, обмеження, в яких ця теорія працює.  У ЗТСМ вони задають орієнтири для аналізу проблем і синтезу рішень.

2. Моделі, в яких працює теорія, в нашому випадку — способи представлення інформації, зручні для вирішення проблем.

3. Інструменти, що дозволяють застосувати теорію на практиці. В даному випадку це технології, з допомогою яких виявляють і вирішують проблеми.

ЗТСМ ефективно працює при вирішенні складних комплексів проблем: соціальних, технічних, організаційних.