Примус - це форма несхвалення поведінки людини, яка полягає в тому, що людину примушують виконувати правила поведінки.

Засобами примусу є покарання. Застосовуючи покарання, можна досягти різних результатів, тих, які заплановані, і протилежних.

Для того щоб досягти запланованих результатів, доцільно дотримуватися правил ефективності покарання. До них відносяться:

- невідворотність покарання. Якщо працівник не виконав свій обов'язок, то цей факт обов’язково повинен бути зафіксований, розслідуваний і за нього невідворотно має настати покарання;

- індивідуалізація покарання. При виборі заходів впливу, включаючи заходи покарання, необхідно враховувати особистість працівника, його потреби, схильності тощо;

- значущість покарання. Вплив має бути для працівника надзвичайно значущим і позбавляти його чого-небудь значущого;

- справедливість покарання. Притягнути працівника до відповідальності можна  лише за особисте невиконання ним своїх обов’язків;

- врахування тяжкості проступку. Обов’язково потрібно враховувати тяжкість вчиненого проступку, його економічні наслідки тощо;

- покарання не повинно принижувати честь і гідність людини;

- покарання має бути застосоване швидко. Якщо між фактом порушення та застосуванням заходів впливу пройшов великий термін, ефективність покарання знижується.