Інтуїція (лат. intuitio — «споглядання», від дієслова intueor — пильно дивлюся) — метод розв'язання задач за допомогою миттєвого підсвідомого висновку, що базується на уяві, емпатії та попередньому досвіді. Це здатність досвідченої людини

розуміти те, що відбувається миттєво, поза свідомим контролем і не вдаючись до усвідомлених розмірковувань. Тобто людина, яка займається однією справою роками, знає багато про свою справу, може без усякої логіки просто на основі свого досвіду, наприклад, миттєво прийти до висновку: «Так може бути, а так ні». А на запитання: «Чому так?», пояснить: «Бо я так відчуваю!».

Герберт Саймон досліджуючи процес мислення гросмейстерів, довів, що після тисяч годин занять шахісти інакше бачать фігури на дошці. Він пояснив феномен інтуїції так: «Ситуація дала підказку, підказка дала експерту доступ до інформації, що зберігається в пам'яті, а інформація дала відповідь. Інтуїція – це не що інше, як впізнавання».

Інтуїція - це також досконале володіння всіма органами почуттів, і якщо що-то в отриманій інформації про навколишній просторі викликає якусь напруженість, необхідно спробувати з'ясувати, що ж це все-таки таке. Це ще не усвідомлений, але вже помічений зоровими і слуховими органами тривожний факт, адже очі людини отримують візуальної інформації значно більше, ніж вона усвідомлює в момент її отримання, те ж саме і зі слуховим каналом сприйняття. Можна сказати, що інтуїція – це професійна увага до дрібниць, що насторожують і за якими можуть стояти серйозні проблеми.

Професіонали завжди користуються підказками інтуїції, але більше довіряють своїм знанням і точному розрахунку. І де можна отримати точну інформацію професіонали подбають щоб її отримати. Тому при використанні методу інтуїції слід використовувати наступну формулу: інтуїція – фактичне підтвердження – дія.

Головне правило: не можна відкидати інтуїтивну версію, якою б неймовірною вона не здавалася, не проаналізувавши всіх можливих варіантів її розвитку.