Інтерв'ю (коротке опитування) - різновид бесіди, який полягає у проведенні розмови між інтерв'юером і респондентом по заздалегідь розробленому плану.
Слід пам’ятати певні ключові моменти пов’язані з інтерв’юванням:
1) готуючись до інтерв'ю, потрібно дізнатися якомога більше про «джерело інформації»;
2) обов'язково слід скласти перелік питань, на які можуть бути отримані потрібні відповіді. Цей перелік буде хорошим орієнтиром в розмові;
3) інтерв'ю краще отримувати в особистій бесіді, ніж по телефону або іншим технічним каналам. Проте якщо не можна уникнути інтерв'ю по телефону (скажімо, коли найголовніше - оперативність або джерело знаходиться далеко) потрібно чітко сформулювати та поставити всього два-три конкретні питання;
4) інтерв'ю розпочинається зі встановлення психологічного контакту з «джерелом». Це може здійснюватися різними шляхами;
5) слід дати привід співрозмовникові поговорити про самого себе, що розрядить ситуацію (з цією метою можна згадати якусь приємну для співрозмовника деталь з його біографії). Власне інтерв'ю слід розпочинати з одного-двох питань, на які інтерв’юер сам знає відповідь. Це необхідно для того, щоб визначити, наскільки варто довіряти тим відповідям, які будуть дані на інші питання;
6) потрібно задавати такі питання, які виключають лаконічні відповіді «так», «ні»;
7) вести розмову треба так, щоб була дана розгорнута відповідь. А для цього краще ставити питання типу : «Чому все-таки, на вашу думку, це сталося?» чи «Що вас здивувало в ті хвилини?»;
8) не слід ставити питання так: чи «Не бажаєте пояснити …?»;
9) якщо співрозмовник уникає відповіді, питання можна перефразовувати і поставити після трьох-чотирьох чергових питань;
10) при неповній відповіді необхідно дати співрозмовникові відчути, що очікуєте продовження. Для цього корисно помовчати певний час, не ставлячи питань;
11) складні питання доцільніше ставити у кінці інтерв'ю. Якщо співрозмовник буде роздратований ними, то це вже не завадить , оскільки основна частина інтерв'ю вже проведена;
12) закінчивши запис відповідей, потрібно продовжити розмову, плавно виходячи з неї;
13) подякувавши співрозмовника, варто попросити дозволу, у разі потреби, ще звернутися до нього для уточнення якихось питань.