Аналітична діяльність - вид інформаційної діяльності, спрямований на оптимізацію прийняття управлінських рішень шляхом якісно-змістовного опрацювання інформації. Інформаційно-аналітична діяльність полягає в узагальненні одержаної інформації, її оцінці, аналітичній обробці первинних інформаційних матеріалів і поданні кінцевої інформаційної продукції клієнтам.
Об'єктом аналітичної діяльності є система «інформація-клієнт».
Суб'єкт аналітичної діяльності – аналітик.
Засоби аналітичної діяльності - методи опрацювання і поширення інформації і технічні засоби роботи з інформацією.
Процеси, які використовуються в ході аналітичної діяльності - пошук, виявлення, накопичення, поширення інформації.
Результатом аналітичної діяльності є інформаційно-аналітична продукція.
Мета аналітичної діяльності – надати масивам неопрацьованих даних зрозумілого значення. У разі наявності як кількісних, так і якісних даних, завдання полягає в тому, щоб відібрати, класифікувати, обробити і зрозуміти їхнє значення. Крім того, потрібно знайти таке тлумачення, яке відображає необроблені дані і використати його точно для осмисленого подання подій.
Предметом аналітичної діяльності є конкретні ситуації.
Ситуація - характеристика стану обстановки, що склалася на певний час, на певному напрямі, в певній сфері.
Стан може бути задовільним або незадовільним. Якщо стан задовільний - мова йде про стандартні ситуації. Якщо стан незадовільний - виникає проблемна ситуація.
Проблема - невідповідність між цілями, інтересами суб’єктів відносин і обставинами, що склалися.
Проблемна ситуація - сукупність виявлених суперечностей між суб’єктами відносин. Крайні прояви проблемних ситуацій - конфлікти, кризові ситуації.
Характеристики проблемних ситуацій:
1.Об’єктні. Відповідають на питання «Що?» собою являє ситуація.
2.Суб’єктні. Відповідають на питання «Хто?» є учасником ситуації.
3.Причинні. Відповідають на питання «Чому?»виникла ситуація.
4.Цільові. Відповідають на питання «Навіщо?»
5.Характеристики вибору шляхів, засобів, способів. Відповідають на питання «Як?» розвивається ситуація.
6.Характеристики часового розвитку ситуації. Відповідають на питання «Коли?».
Компоненти проблемних ситуацій: факт, подія, явище.
Факт - дійсна, цілком реальна подія, явище; те, що дійсно відбулося, відбувається, існує.
Подія - те, що відбулося, суттєве явище.
Явище - те, що проявляється в процесі відносин між суб’єктами.
Основними принципами аналітичної роботи є:
1) формування мети досліджень (це основа підходу для вирішення питання «Для чого?» проводиться дослідження);
2) створення понятійного апарату ( що дозволяє формувати судження в певних категоріях);
3) забезпечення достатньої інформованості ( досягнення «критичної» маси);
4) розкриття значення фактів ( обробити «сирі факти»);
5) встановлення причин та наслідків;
6) визначення тенденцій розвитку;
7) забезпечення високого рівня достовірності;
8) формування висновків і рекомендацій;
9) наявність зворотного зв’язку ( аналітик повинен знати оцінку клієнтів, про те як використовуються результати досліджень).
Критеріями оцінки вивідної (аналітичної) інформації є:
1. Корисність. З погляду впливу виконаної аналітичної роботи на ефективність досягнення мети результат аналітичної роботи можна оцінити як:
1)порожня інформація (її ніяк не можна використовувати для прийняття відповідних рішень);
2) дезінформація (негативна інформація);
3) позитивна інформація.
2. Повнота і точність. Повнота аналітичної інформації характеризується урахуванням усіх основних факторів, що склалися у визначеній ситуації, глибиною освітлення основних подій. Точність характеризує ступінь наближення фактів, висновків, коментарів, прогнозів до дійсного розвитку подій.
3. Достовірність. Достовірність аналітичної інформації має важливе значення. Недооцінка або переоцінка різних факторів можуть завдати велику шкоду. Важливими умовами, дотримання яких забезпечує достовірність інформації є:
1) правильний добір фактів;
2) виділення найбільше важливих моментів;
3) глибоке розуміння дійсності.
4. Своєчасність . Корисність усіх документів залежить від того, наскільки вони своєчасні.
5. Чіткість викладу. Аналітичний матеріал повинен бути написаний просто, доступно, ілюстрований схемами, таблицями, графіками. Якщо інформація не зрозуміла, її не читають і їй не вірять.
6. Переконливість. Аналітик повинен дивитися на свою роботу очима клієнта. Щоб документ був переконливий, його необхідно чітко аргументувати і викладати висновки, рекомендації.
Методологія аналітичних досліджень – це сукупність принципів, методів, способів та підходів до організації та проведення таких досліджень.
Принципи - вироблені наукою та практикою, сформульовані в концентрованому вигляді найбільш важливі ідеї, установки.
Метод (шлях дослідження та пізнання ) - сукупність прийомів та способів емпіричного та теоретичного пізнання.
Прийом – окрема дія для досягнення мети дослідження.
Спосіб – система дій, що застосовуються при виконанні певного дослідження.
Процедура - встановлений порядок виконання прийомів та способів дослідження.
Методика - послідовність конкретних процедур, реалізація яких забезпечує досягнення мети досліджень.
Техніка (технологія) аналітичного дослідження - сукупність прийомів та способів, які входять до складу процедур.
Підхід - спосіб організації принципів та методів.
Порівняльний( компаративний) підхід базується на співставленні отриманих в результаті емпіричного пізнання фактів уже з відомими і формуванням висновків за аналогією.
Методичний підхід базується на використанні всебічного аналізу всіх отриманих фактів у відповідності до вибраної методики дослідження.
Експериментальний підхід полягає в проведенні експериментів для отримання нової інформації. При цьому можливі як натурні, так і модельні експерименти.
Загальнонаукові методи, які використовують в аналітичних дослідженнях, можна поділити на:
1) кількісні (квантифікаційні), що дають відповідні числові характеристики, показники. Це - статистичні, аналітичні, імітаційні методи;
2) якісні (ідентифікаційні), що визначають певні ознаки об’єкту, його властивості.
Практичні дії в аналітичній діяльності базуються на двох напрямах, а саме: на виборі методу аналізу і застосуванні технологій і алгоритмів. Методи аналізу включають у себе певні правила, підходи, принципи, прийоми, сформульовані завдяки людському досвіду і знанням і зведені в чітку систему застосування. Методи аналізу обирають залежно від аналітичного замовлення з урахуванням його особливостей і кінцевої мети. Одночасно можуть використовуватись декілька методів, але всі вони спрямовані на генерування нового результату, нових знань щодо тієї чи іншої проблеми. Найчастіше із 30-и загальнонаукових методів в аналітичній діяльності використовуються 7 основних методів:
1) порівняння;
2) систематизація;
3) нормативний метод;
4) метод аналогій;
5) класифікації;
6) декомпозиції;
7) індукції і дедукції.
Крім вибору методів аналізу застосовують також технології аналізу. Технології бувають різними залежно від завдання чи замовлення, але водночас мають і загальні блоки операцій, а саме:
1) визначення об’єкта, предмета і проблеми аналізу;
2) побудова моделі об’єкта, предмета аналізу;
3) побудова гіпотез (версій);
4) вибір типу аналізу ( системний, проблемний, рекомендаційний, прогнозний, програмно-цільовий, ситуаційний, причинно-наслідковий, оціночний…);
5) вибір чи розробка методів аналізу;
6) доведення гіпотез;
7) формування аналітичних висновків.