Маніпуляція керівником має на меті отримання особистої вигоди працівником на шкоду роботі, колегам керівнику.
Працівник може обрати маніпулятивну стратегію коли:
- є причини не бути відвертим з керівником;
- немає можливості вирішити питання відкрито та чесно;
- маніпуляція є вигідніша з точки зору результатів, що прогнозуються;
- у начальника є слабі місця, на які можна «натиснути»;
- керівник сам реалізує маніпулятивну стратегію.
Психотерапевт Вірджинія Сатір створила наступну класифікацію типів маніпуляторів:
|
Тип маніпулятора |
Опис |
Мова |
|
ОБВИНУВАЧ |
Хазяїн, начальник, шеф. Веде себе так, нібито він головний і від нього залежить все. Говорить голосним напруженим голосом, в наказному тоні, спростовуючи всіх навіть не вислухавши – відповіді його не цікавлять |
Характерні слова: «всі», «кожен», «завжди», «невже ти не…», «чому ти не …», «повинен», «до яких пір це буде відбуватися» тощо |
|
ДОГОДЖАЛЬНИК |
Завжди підлабузнюється, дякує, вибачається, зі всім згоден. Демонструє свою безпорадність, залежність від інших, відчуття вини за все, що коїться |
Характерні слова: «якби тільки», «міг би», «нічого не поробиш», «я людина маленька» |
|
РУЙНІВНИК |
Ніколи не говорить і не робить нічого конкретного, на питання відповідає невпопад, в розмові «перескакує» з одного на інше, за свої слова не відповідає, не може на чомусь зосередитись, не здатен розставити пріоритети, метушливий, часто на перший погляд привабливий |
Часта зміна стилів, відсутність чіткого змісту, наприклад: «Я розумію, як тебе засмутило рішення директора. Доречи, де моя парасолька?» |
|
КОМПЬЮТЕР |
Завжди коректний та надто розумний, не емоційний, стриманий, холоднокровний, стриманий |
Інтонації монотонні, мова часто абстрактна. Характерні мовні звороти: безособові («як можна помітити» замість «я бачу»), безвідносні («деякі», «хтось», «в якомусь сенсі») |
Основними методами маніпуляції є:
«Безальтернативний вибір». Ситуація розгортається наступним чином, що співробітнику потрібно, щоб керівник прийняв саме те рішення, яке йому потрібне. Для цього працівник готує для керівника багато варіантів, але так би мовити поганих, щоб керівнику не залишилось нічого іншого, як зробити вибір на користь потрібного працівнику.
«Постійна зайнятість». Цей вид проявляється в тому, що до керівника підходить співробітник, якому потрібно зробити якусь важку роботу, а робити він її не хоче, і тому говорить про його зайнятість та відсутність часу на виконання завдання. Для цього вони скаржаться іншим на свою завантаженість, постійно ходять з горою папірців та тек та кажуть, що їм потрібна допомога.
«Хочу з вами порадитись». Деякі працівники люблять заходити до керівника «порадитись». На меті цієї маніпуляції – перекласти на керівника відповідальність за прийняте рішення та за його виконання, оскільки, якщо справа провалена, то в такої людини залишається можливість списати все на якість поради: «Я зробив все, як Ви казали».
«Незамінний». В організації працює людина, від чиєї діяльності залежить функціонування багатьох підрозділів. Використовуючи це він диктує своєму керівнику умови, відмовляючись у випадку їх невиконання від доручень керівника.
«Як ти так і я». керівник звертається до робітника з проханням, наприклад, вийти на роботу надурочно. Робітник, пам’ятаючи про те, як керівник в минулому з ним несправедливо, на його думку повівся, відповідає відмовою. В результаті робота зірвана. Мішенню впливу даного виду маніпуляції є залежність керівника від відношення до нього підлеглих.
«Сирота казанська». Маніпулятор тримається подалі від керівництва, щоб послатися на те, що їм не керують, ніхто йому не допомагає, ніхто не хоче його слухати тощо.
«Дитина на роботі». Цією маніпуляцією користуються деякі працівники, прикидаючись безтолковими. Про таких кажуть: «Швидше зробити самому, ніж щось йому пояснити та ще й переробляти доведеться». Типові висловлювання маніпуляторів цього типу: «Я не професор», «Я не вмію цього робити» тощо. Цим людям вигідно здаватися недолугими та викликати співчуття.
«Через голову керівника». Підлеглий відмовляється виконувати завдання безпосереднього керівника мотивуючі це тим, що отримав завдання від вищестоящого керівництва. Така поведінка підлеглого є маніпулятивною, адже, якщо б він мав намір не зловживати ситуацією, то своєчасно проінформував би свого безпосереднього керівника про отримане завдання та погодив би з ним графік роботи.
«Дозування інформації». Керівнику працівник надає неповну інформацію, усічену в його інтересах.
«Спотворення інформації від імені керівника». За дорученням керівника працівник передає його завдання та прохання своїм колегам в спотвореному варіанті зі зміщеними акцентами.
«Зведення рахунків». Підлеглий готує накази, ініціюючі рішення керівника, де знімає з себе відповідальність і при цьому зазначаючи недоліки свого колеги.
«Поставити начальника перед фактом». Підлеглий проводить вигідне для себе рішення відкладаючи виконання завдання до тієї пори, коли вже нічого іншого вдіяти неможна.
«Лестощі». Демонстративне підкреслювання та перебільшення чеснот свого керівника, компліментарна критика («Неможна бути таким добрим»), з метою викликати симпатію до себе.
«Обробка любов’ю». Підлеглий починає вихваляти начальника використовуючи відверті лестощі на кшталт: «Ну Ви молодець. Ніхто б інший це б не зробив би». І коли в керівника пильність та критична оцінка притупиться, то він почує від маніпулятора фразу: «Ніхто крім Вас цього не зможе зробить».
«Регулювання контактів». Підлеглий на свій розсуд визначає з ким з клієнтів, партнерів має контактувати керівник.