ПОМИЛКИ В АРГУМЕНТАХ:

Хибність основ (аргументів) – основна помилка, яка полягає у тому, що у якості аргументів беруться не істинні, а хибні судження, які видають або намагаються бути виданими за істинні.

«Передбачення аргументів» – теза спирається на недоведені аргументи, які можуть бути істинними і тоді теза також може бути істинною.

«Хибне коло» – теза доводиться аргументами, а істинність аргументів базується на цій же тезі. Прикладом цього може бути таке доведення «Вартість товарів на ринку визначається вартістю праці, а вартість праці повинна залежати від вартості товарів на ринку».

ПОМИЛКИ В АРГУМЕНТАЦІЇ:

Уявне слідування – людина поєднує непоєднувані аргументи словами «значить», «слідує», «отже», «таким чином», «у підсумку маємо» тощо. Тоді складається видимість того, що теза аргументами підтверджується.

Аргумент приймається безумовно істинним – він може бути істинним лише з урахуванням певного часу, відношення, місця – він ніколи не є істинним безумовно. Так їжею, отрутою і ліками часто є одна і таж речовина, але її властивості залежать від дози, часу прийняття.

ПРИЙОМИ ПАСТОК У СУПЕРЕЧЦІ:

Пастка у суперечці – непорядний прийом, який свідомо застосовується малокультурною людиною для того, щоб утруднити своєму противникові проведення спору. За суттю пастки є порушення принципів вірного мислення і законів логіки, тому у науковому спорі вони неприпустимі. Серед оман, яких треба уникати, зокрема виділяють:

1. Пастки логічного характеру:

1) Софізми – свідоме порушення певних правил і законів раціонального теоретичного мислення.

2) Парадокси – логічно парадоксальні ситуації, які містять у міркуванні певні дефекти, для яких у логіці не знайдено певного рішення.

            2. Пастки соціально-психологічного характеру:

1) «Принада» – бажаючи схилити опонента до прийняття тези, особа, що висуває пропозицію (пропонент) підкуповує його лестощами, стверджуючи, наприклад, що він, як людина прониклива, ерудована і інтелектуальна, повинен погодитися з тезою;

2 ) «Приниження» – якщо теза відкидається опонентом не аргументовано, то він може підкреслювати негативні риси пропонента як особистості (уявні чи такі, які справи не стосуються) – неосвіченість, необізнаність у даній галузі;

3) «Самозвеличення» – одна з сторін суперечки може вдаватися до афішування власних здобутків, звань, титулів, посад тощо, щоб непрямо сказати: «З ким ви зібралися вести суперечку ?!»;

4) «Мнима проникливість» – не аргументовано відкидаючи тезу, людина може туманно розказувати, що вона просто стовідсотково відчуває, що її не можна прийняти;

5) «Апеляція до здорового глузду» – до неї можуть вдаватися люди консервативні, які безпідставно відкидають тезу, керуючись так званим «здоровим глуздом» щоб не прийняти новітні, передові ідеї;

6) «Апеляція до зиску» («Кому це вигідно?») – замість логічного обґрунтування або спростування тези сторона суперечки починає агітувати за його прийняття (або неприйняття) в силу його вигідності (невигідності) з моральної, ідеологічної або іншої точки зору;

7) «Апеляція до вірності» – замість доведення чи спростування тези люди апелюють до вірності традиціям, ідеям, переконанням, особистій відданості ідеям якоїсь людини;

8) «Досказування» – пастка криється у фразах «дозвольте я завершу Вашу думку», «мені зрозуміло, куди ви хилите і що хочете сказати», «неважко передбачити продовження вашої думки». Слід відзначити, що такі фрази не будуть спробою пастки, якщо висновки самі напрошуються – інша справа, коли сторона намагається перекрутити думки іншої сторони;

9) «А завтра…» – якщо ступінь організованості мислення протилежної сторони невисока, то вдаються до таких фраз замість аргументації доведення чи спростування: «Сьогодні нам пропонують прийняти вірним це положення, а завтра запропонують прийняти …»;

10) «Ярлик» – однозначна, бездоказова оцінка стверджень суперника, яка не містить ніякої аргументації. Приводиться з метою дискредитації: «Ваша теза утопічна, хибна, грає на руку …»;

11) «Демагогія» – явне перебільшення наслідків прийняття або неприйняття тези, перекручене представлення наслідків;

12) «Філософія» – широко вживається багатьма людьми схильність говорити «мудрованою мовою», наукоподібно, без необхідності застосовуючи терміни. Таким чином сторона у суперечці, не маючи аргументів, домагається здобути враження мудрості і глибокодумності;

13) «Тріскотня» – ошелешення, приголомшення надвисоким темпом мови, численної кількості думок;

14) «Вдовблювання» – пастка полягає у поступовому приученні аудиторії до якоїсь думки, яка подається як очевидна;

15) «Багатозначна недосказаність» – людина, відчуваючи брак аргументів, замість них приймає глибокодумний і багатозначний вигляд, який говорить про те, що він «міг би привести ще аргументи, але не вважає за потрібним це робити»;

16) «Слабка ланка» – з висунутої пропонентом тези і аргументів опонент обирає найслабкіший, спростовує його у різкій формі і підносить справу так, що ніби то і інші доводи є невірними;

17) «Уявна неуважність» – людина умисно «забуває» ті доводи супротивника, проти яких не має відповідей;

18) «Доведи сам» – свої аргументи пропонент не приводить і задачу доказу переносить на опонента, говорячи: «а що ви, власне, маєте проти?». Якщо опонент іде на оману і аргументовано критикує тезу, то пропонент намагається вести суперечку навколо цих аргументів;

19) «Симуляція нерозуміння» – не знаючи, як заперечити, людина намагається представити справу так, ніби то він не розуміє слів суперника;

20) «Механічні пастки» – використання відволікаючих жестів, фізичної дії на опонента.

            3. Пастки організаційного характеру:

1) «Брати горлом» – не бажаючи сприймати тезу, людина підвищує тон, перебиває, не дає можливість висловити думку;

2) «Надати перше слово корифеям» – цілеспрямоване формування установки;

3) Обговорення тимчасово припиняється перед виступом людини, чия позиція не подобається;

4) Одних виступаючих жорстко обмежують у регламенті, інших – ні;

5) Використання зморення аудиторії для того, щоб без обговорення прийняти певну тезу.