Корпоративне шахрайство – умисна дія однієї або більше осіб серед керівництва, управлінського персоналу, співробітників або третіх осіб, яка полягає в використанні обману для отримання неправомірної або незаконної вигоди (Міжнародні стандарти аудиту ISA 240).

Основними видами корпоративного шахрайства є:

- угоди «з зацікавленістю»;

- прямі та опосередковані розкрадання;

- створення «паралельного» бізнесу;

- присвоєння об’єктів інтелектуальної власності;

- продаж інформації, що становить комерційну таємницю.

Основними ознаками корпоративного шахрайства є:

- незрозумілі зміни в балансовій звітності;

- незвичайні або великі угоди в кінці звітного періоду;

- особливі відносини зі сторонніми партнерами;

- збільшення доходів при зменшенні оборотів по касі;

- незрозуміле падіння обороту на зростаючому ринку;

- більш швидке зростання витрат у порівнянні з доходами

- тощо.

Ключовою проблемою доведення здійснення корпоративного шахрайства є відсутність прямого зв’язку між діями менеджменту та негативними наслідками для підприємства. Цей зв'язок та наявність збитків потрібно доводити кримінально-правовими методами (опитування третіх осіб, висновки експертів та аудиторів тощо).

Процес розслідування корпоративного шахрайства відбувається за попередньо розробленим планом, зазвичай, в три етапи:

на початковому етапі в основному працюють спеціалісти в галузі бухгалтерського обліку та аудиту, які застосовують класичні аудиторсько-ревізійні методи перевірки (дослідження документів, інвентаризація, ревізія тощо);

на другому етапі застосовуються не тільки аудиторські, а й в основному криміналістичні прийоми пошуку інформації, яка може стосуватися дійсного часу складання документів, автентичності підписів, огляду приміщень, відбору зразків. На цьому етапі в розслідуванні може бути використана експертиза документів, матеріалів та виробів тощо. Проводиться опитування як учасників подій, що розслідуються (в тому числі і колишніх працівники підприємства) так і осіб, що володіють корисною для розслідування інформацією;

на третьому етапі проводиться аналіз зібраної інформації, її оцінка та співставлення даних з метою побудову дійсної картини того, що відбулося.