Кадровий ризик – це небезпека ймовірної втрати ресурсів підприємства або недоотримання доходів порівняно з варіантом, розрахованим на раціональне використання людських ресурсів, в результаті можливих прорахунків і помилок в управлінні людськими ресурсами.

Кадрові ризики є наслідком недостатньо ефективної роботи з людськими ресурсами і причиною всіх інших видів ризиків на підприємстві.

До кадрових ризиків можна віднести процеси, пов'язані з:

-  підбором благонадійних співробітників, що володіють достатньою кваліфікацією;

- контролем благонадійності і лояльності персоналу;

- своєчасним виявленням і локалізацією причин і обставин загроз, в тому числі мінімізації проблеми оптимізації заміни старих кадрів новими;

- акуратним «відсіюванням» співробітників, які створюють загрози стійкої діяльності підприємства та «утриманням» особливо цінних співробітників.

            Класифікація кадрових ризиків:

1. По рівню виникнення ризику:

1) індивідуальні – ризики, обумовлені індивідуальними особистостями кожного працівника

– біологічні (вік, стан здоров'я);

– соціально-психологічні (конфліктність, демотивованість тощо);

– моральні (вірування, переконання, цінності, норми, культура);

– інтелектуальні (рівень освіти, інтелекту);

– економічні (професійний потенціал, кваліфікація, компетентність, досвід роботи, працездатність);

– ризики неблагонадійності (недалекоглядність, недбалість, раптове погіршення або поліпшення матеріального становища, соціального положення, марнославство, бажання зберегти посаду, залежність від чого-небудь або кого-небудь, інтриганство,

великі борги, брехливість, наявність судимості, жадібність, образливість, мстивість, підлість, нестійкість до стресів, самотність, скритність тощо).

2) організаційні – ризики, що виникають при неналежному виконання функцій

управління персоналом на підприємстві.

- неефективні управлінські рішення;

- неефективний механізм реалізації управлінських рішень;

- інформаційний ризик;

- комунікаційний ризик.

2. По формі можливої шкоди:

1) майнова шкода – додаткові (позапланові) затрати власника підприємства пов’язані з персоналом;

2) немайнова шкода – погіршення іміджу підприємства.

3. По розміру шкоди:

1) локальні – понесені втрати не мають принципового впливу на погіршення поточних фінансових результатів;

2) середні – понесені втрати об’єктивно не здатні принципово погіршити кінцеві фінансові результати;

3) масштабні – понесені втрати принципово погіршують кінцеві фінансові результати;

4) глобальні – можуть призвести до банкрутства підприємства.

4. За ступенем регулярності:

1) разові (випадкові) – ризики пов’язані з операціями, які достатньо рідко здійснюються підприємством;

2) регулярні – ризики, що проявляються в діяльності підприємства періодично, але не мають для нього постійного характеру;

3) постійні – ризики, що пов’язані з операціями за основним напрямком діяльності підприємства.

5. По значимості для підприємства:

1) пріоритетні – ризики, що співпадають з основним напрямком діяльності підприємства;

2) другорядні – ризики, що мають для підприємства значимий характер.

6. За ступенем чутливості до ризиків різних груп зацікавлених осіб:

1) допустимі - ризики, за якими можливий збиток невеликий – до 25%;

2) прийнятні - ризики, за якими можливий збиток становить від 25 до 50 %;

3) неприпустимі (критичні і катастрофічні) - ризики, за якими можливий збиток оцінюється в межах 50 – 100%.