Інсценування – створення обстановки, що не відповідає події, яка фактично відбулась на цьому місці, що може доповнюватися погодженими з цією обстановкою поведінкою та неправдивими повідомленнями як виконавців інсценування, так і пов’язаних з ними осіб.

В основі інсценування злочину завжди лежить штучне створення матеріальних слідів події. Поведінка й повідомлення виконавця інсценування й пов’язаних з ним осіб, що мають на меті посилення впливу матеріальних слідів на особу, яка проводить розслідування події,завжди є доповненням до них, хоча за часом можуть передувати їхньому виявленню та сприйняттю особою, яка проводить розслідування.

Такими є випадки, коли виконавці інсценування самі повідомляють особу, яка проводить розслідування події про виявлення ними ознак нібито вчиненого правопорушення або про їх припущення.

Інсценування може мати такі цілі:

1) створення видимості вчинення у визначеному місці іншої події й приховування ознак справжньої події;

2) створення видимості події, що відбулася на даному місці, але не має протиправного характеру, для приховування вчиненого правопорушення;

3) створення видимості здійсненого правопорушення для приховування фактів аморальної поведінки, недбалості та інших вчинків;

4) створення неправдивого уявлення про окремі деталі події, що фактично відбулась або про окремі її елементи: вчинення іншою особою, в іншому місці, в інших цілях та з інших мотивів.

Інсценування можна класифікувати таким чином:

1) за метою – приховування правопорушення; приховування фактів аморальної поведінки, недбалості та інших вчинків;

2) за об’єктом – інсценування правопорушення; інсценування окремих деталей або окремих елементів правопорушення; інсценування інсценування;

3) за часом вчинення – до вчинення правопорушення; під час вчинення правопорушення; після вчинення правопорушення;

4) за місцем – на місці правопорушення; на іншому місці;

5) за способом легалізації – розраховані на виявлення за повідомленнями виконавця інсценування або пов’язаних з ними осіб; розраховані на виявлення сторонніми особами;

6) за тривалістю впливу – розраховані на те, що справжня подія не буде виявлена взагалі; розраховані на отримання виграшу в часі або інших часових переваг;

7) за змістом – інсценування матеріальних слідів у поєднанні з відповідною поведінкою та повідомленням неправдивих відомостей.

Трапляються випадки, коли стороння особа, приховуючи чуже правопорушення на прохання винного або за власною ініціативою, випадково його знайшовши, має на меті одержання підстав для наступного шантажу суб’єкта правопорушення. При цьому шантажист прагне «матеріалізувати» отриману ним інформацію про правопорушення, приховуючи речові докази винуватості об’єкта шантажу.