Економіко-правовий аналіз на відміну від звичайного економічного аналізу ставить за мету вивчення особливого виду відхилень і негативних явищ у сфері економіки. Їх особливість полягає в тому, що вони містять у собі ознаки правопорушень у вигляді деструктивних змін економічних показників, зміст яких визначається конкретними юридичними нормами. Для виявлення таких негативних явищ економічні методики доповнюються юридичними, внаслідок чого відповідний вид аналізу набуває комплексного економіко-правового змісту.

Зокрема, шахрайські дії працівників суттєво відрізняються від звичайної господарської діяльності. Приховування такої деструктивної діяльності винними особами призводить до того, що неправомірна та соціально небезпечна сутність їх вчинків відображається в економічних показниках не в повному обсязі, а в перекрученій та замаскованій формі. У зв'язку з цим і виникає необхідність взаємного доповнення економічних і правових методик, узгодження аналітичного дослідження господарської діяльності з різними правовими заходами.

Таким чином, економіко-правовий аналіз являє собою систему прийомів та методів аналітичного дослідження бухгалтерських документів і наявних у них показників фінансово-господарської діяльності з метою виявлення та попередження правопорушень, а також оцінки ефективності застосування заходів контролю у боротьбі з ними.

У залежності від рівня дослідження показників фінансово-господарської діяльності та відповідних документів бухгалтерського обліку економіко-правовий аналіз розділяють на такі види:

- документальний аналіз або економіко-правовий аналіз первинних документів;

- бухгалтерський аналіз або аналіз документів аналітичного обліку та відображених у них господарських операцій;

- фінансовий аналіз або економіко-правовий аналіз синтетичного обліку і звітності, у тому числі статистичної та податкової фінансової звітності.

Головним прийомом економіко-правового аналізу є порівняння. Провідне місце серед методів порівняння належить методам стереотипів, сполучених порівнянь, спеціальних розрахункових показників та методу коригуючих показників.

Передумова застосування зазначених методів економіко-правового аналізу полягає в тому, що всі економічні процеси та їх показники, а також бухгалтерські операції та документи, що їх відображають, мають взаємозв'язок і взаємну обумовленість.

Метод стереотипів орієнтований на виявлення типових змін економічних показників, зумовлених конкретними способами вчинення правопорушення. Стереотипна поведінка, що характеризує певне правопорушення містить у своїй основі аналогічний зв'язок між змінами кількох показників.

Метод сполучених порівнянь застосовується для конструювання блоків сполучених пар економічних показників, шляхом розрахунку динамічних рядів їхнього приросту за кілька звітних періодів і побудови відповідних графіків взаємозалежних змін динамічних рядів або пошуку можливо сполучених показників, динаміка змін яких не існуватиме за нормальних умов. В якості сполучених обираються пари показників, що мають взаємозалежну динаміку змін. Наприклад, обсяги витрат електроенергії і води протягом першого півріччя були стабільними, а обсяги реалізації продукції, з квітня місяця стали значно меншими .

Метод спеціальних розрахункових показників покликаний виявляти певні зміни економічних показників у звичайних умовах господарської діяльності. Спеціальні розрахункові показники визначаються аналітичним шляхом спрямованим на виключення або зменшення впливу правопорушення на оціночний критерій господарської діяльності. При цьому припускається, що отриманий таким чином спеціальний розрахунковий показник повинен характеризувати нормальну господарську діяльність, і порівняння з ним іншого показника, зміненого правопорушенням, дасть змогу встановити таку зміну. Обов'язковою умовою застосування цього методу є попереднє виявлення економічного показника, який буде змінено правопорушенням. Залежно від характеру можливих змін розраховується показник, що відображає нормальні умови господарської діяльності. Розбіжності між розрахунковим і фактичним показником будуть свідчити про наявність правопорушення.

На практиці застосовуються спеціальні розрахункові показники двох видів: показники збитків і показники прихованої від обліку господарської діяльності. Перші використовують для виявлення шахрайства персоналу та розкрадань майна, збитки від яких неминуче позначаються на основних показниках господарської діяльності: собівартості, доходах, витратах, прибутку та інших даних. Другі є ефективними для виявлення фактів шахрайства персоналу, пов’язаних і перекручуванням звітності при здійсненні прихованої господарської діяльності, яка безпосередньо не позначається на тих чи інших офіційних показниках.

Метод коригуючих показників використовується для порівняння наявних у звітності або спеціально знайдених економічних показників з факторами навколишнього середовища, в якому функціонує підприємство. При застосуванні цього методу також виділяють показники збитків і прихованої господарської діяльності. Перші, в основному містять характеристику нових зв'язків, що утворилися між результатами господарської діяльності підприємства та навколишнього середовища.

Пошук нових зв'язків можливий стосовно економічних показників, які менш за все фальсифікуються зацікавленими особами внаслідок того, що такі показники зовнішнього середовища знаходяться за межами їх впливу. Передумовою такого пошуку є загальновідомий принцип відображення, який обов'язково призводить до того, що будь-яке правопорушення, у тому числі латентне, при взаємодії із зовнішнім середовищем спроможне залишати сліди відображення не тільки у господарській діяльності, а також у супутніх процесах.

Другий підхід ґрунтується на вивченні існуючих зв'язків підприємства з факторами навколишнього середовища. Його метою є виявлення прихованої господарської діяльності у формах здійснення. При аналізі фіктивної, в даному випадку фактично не виконаної господарської діяльності, в основному, досліджуються економічні зв'язки підприємства на вході. У той же час, аналіз прихованої, тобто не повністю відображеної господарської діяльності здебільшого орієнтований на дослідження економічних зв'язків підприємства на виході.