«Добре відомою трійкою» назвав в своїх мемуарах колишній керівник німецької розвідки  часів Другої світової війни Вальтер Шелленберг склад команди який є оптимальним для виконання певного завдання.

Якщо пригадати описану в романі Богомолова «Момент істини» («В серпні сорок четвертого») зустріч на лісовій галявині двох груп: німецької розвідувальної та радянської розшукової, то можна побачити, що люди які входять до їх складу дуже схожі між собою і навіть носять однакові військові звання. Це пов’язане в тим, що саме в такому складі найкраще виконувати будь які завдання, навіть такі за змістом протилежні, як розвідка і розшук. Ролі в таких військових групах розподілені наступним чином: один керує, другий забезпечує силове прикриття, а третій безпосередньо виконує поставлене перед групою завдання.

Вперше групи в такому складі Вальтер Шелленберг - тодішній начальник відділу Гестапо IVЕ (контррозвідка в межах Германії), використав в травні 1938 року для охорони Гітлера під час його візиту до Італії.

Тобто «трійкою» майже однакового складу військові можуть вирішувати різні завдання: охорона, розвідка, розшук, диверсія тощо. Змінюється лише третій член групи – той хто займається безпосереднім виконанням поставленого завдання. Якщо це радист – група розвідувальна, розвідник зовнішнього спостереження – розшукова, мінер – диверсійна і так далі. Але при цьому на виконання поставленого завдання працюють всі члени групи.

Змінюється безпосередній виконавець але «ядро групи» залишається незмінним: людина, яка керує і людина, яка забезпечує діяльність групи. А в разі потреби виконавців може стати декілька і «трійка» може перетворитися на, наприклад, «сімку».