Дезінформація це спосіб впливу на людину, що полягає в навмисному наданні йому такої інформації, що вводить його в оману щодо справжнього стану справ. Мета такого впливу завжди одна – опонент повинен вчинити так, як вам це необхідно. Його вчинок може полягати в прийнятті потрібного вам рішення або відмову від прийняття невигідного для вас рішення. Але в будь-якому випадку кінцева мета це дія, яка буде зроблено вашим опонентом.
Дезінформацію можна умовно розділити на наступні види:
- введення в оману конкретної особи або групи осіб;
- маніпулювання (вчинками однієї людини або групи осіб);
- створення громадської думки щодо якоїсь проблеми або об'єкта.
Введення в оману - це прямий обман, надання неправдивої інформації.
Маніпулювання це спосіб впливу спрямований безпосередньо на зміну напряму активності людей. Виділяють наступні рівні маніпулювання:
- посилення існуючих у свідомості людей вигідних маніпулятору цінностей (ідей, установок...);
- часткове зміна поглядів на ті чи інші події або обставини;
- зміна життєвих установок.
Дезінформування (введення в оману, маніпулювання) тим складніше здійснити, чим більш обізнаним є об’єкт дезінформування. Звідси й основоположні правила дезінформування:
- об'єкт дезінформування повинен бути максимально відрізаний від джерел інформації по темі, так щоб йому було непросто або неможливо отримати додаткову інформацію або перевірити наявну;
- об'єкт дезінформування потрібно забезпечувати тільки тією інформацією, що відповідає завданню по дезінформуванню.
Основні прийоми дезінформування:
- Інформаційне перевантаження – паралельно з основною інформацією повідомляється величезна кількість допоміжної, супутньої інформації, непотрібні подробиці, різноманітне «інформаційне сміття», в результаті чого об'єкт дезінформування не в змозі зрозуміти істинної суті проблеми;
- Дозування інформації – повідомляється лише вигідна вам частина інформації, а решта замовчується – результатом чого стає спотворення картини реальності у об'єкта дезінформування;
- Стереотипізація – створення ілюзорних стереотипів (так званих «цінностей» - стандартів поведінки, соціальних міфів тощо) і вплив з їх допомогою на об'єкт дезінформування;
- Змішування (використання напівправди і інсинуацій) – змішування істинних фактів з різноманітними чутками, гіпотезами, припущеннями, міркуваннями – до такої міри, що неможливо було б відрізнити правду від вимислу;
- Затягування часу – відтягування моменту оприлюднення (надання) важливих відомостей до тієї пори, коли вже неможливо щось змінити;
- Замовчування – навмисне не висвітлення певних фактів;
- Своєчасна брехня – повідомлення помилкової, але очікуваної зараз інформації – пізніше обман буде розкритий, але чи гострота ситуації спаде або важливий процес прийме необоротний характер.
Ефективне виявлення дезінформації ґрунтується виключно на двох постулатах:
- повторна перевірка отриманих даних;
- контроль надійності джерела і каналів надходження інформації.
Повторна перевірка отриманих даних передбачає наявність кількох незалежних одне від одного джерел. І відповідно зіставлення інформації, що надходить від них. Таке зіставлення може бути повним, коли всі джерела дають розгорнуту інформацію по одній проблемі. Або частковим, коли інформація з одного джерела лише частково дублює інформацію отриману з іншого.
Контроль надійності джерела та каналу передачі інформації передбачає постійне спостереження за достовірністю отриманої інформації та обліку всіх допущених помилок.