Дезінформація це спосіб впливу на людину, що полягає в навмисному наданні йому такої інформації, що вводить його в оману щодо справжнього стану справ. Мета такого впливу завжди одна – опонент повинен вчинити так, як вам це необхідно. Його вчинок може полягати в прийнятті потрібного вам рішення або відмову від прийняття невигідного для вас рішення. Але в будь-якому випадку кінцева мета це дія, яка буде зроблено вашим опонентом.

Дезінформацію можна умовно розділити на наступні види:

- введення в оману конкретної особи або групи осіб;

- маніпулювання (вчинками однієї людини або групи осіб);

- створення громадської думки щодо якоїсь проблеми або об'єкта.

Введення в оману - це прямий обман, надання неправдивої інформації.

Маніпулювання це спосіб впливу спрямований безпосередньо на зміну напряму активності людей. Виділяють наступні рівні маніпулювання:

- посилення існуючих у свідомості людей вигідних маніпулятору цінностей (ідей, установок...);

- часткове зміна поглядів на ті чи інші події або обставини;

- зміна життєвих установок.

Дезінформування (введення в оману, маніпулювання) тим складніше здійснити, чим більш обізнаним є об’єкт дезінформування. Звідси й основоположні правила дезінформування:

- об'єкт дезінформування повинен бути максимально відрізаний від джерел інформації по темі, так щоб йому було непросто або неможливо отримати додаткову інформацію або перевірити наявну;

- об'єкт дезінформування потрібно забезпечувати тільки тією інформацією, що відповідає завданню по дезінформуванню.

Основні прийоми дезінформування:

- Інформаційне перевантаження – паралельно з основною інформацією повідомляється величезна кількість допоміжної, супутньої інформації, непотрібні подробиці, різноманітне  «інформаційне сміття», в результаті чого об'єкт дезінформування не в змозі зрозуміти істинної суті проблеми;

- Дозування інформації – повідомляється лише вигідна вам частина інформації, а решта замовчується – результатом чого стає спотворення картини реальності у об'єкта дезінформування;

- Стереотипізація – створення ілюзорних стереотипів (так званих «цінностей» - стандартів поведінки, соціальних міфів тощо) і вплив з їх допомогою на об'єкт дезінформування;

- Змішування (використання напівправди і інсинуацій) – змішування істинних фактів з різноманітними чутками, гіпотезами, припущеннями, міркуваннями – до такої міри, що неможливо було б відрізнити правду від вимислу;

- Затягування часу – відтягування моменту оприлюднення (надання) важливих відомостей до тієї пори, коли вже неможливо щось змінити;

- Замовчування – навмисне не висвітлення певних фактів;

- Своєчасна брехня – повідомлення помилкової, але очікуваної зараз інформації – пізніше обман буде розкритий, але чи гострота ситуації спаде або важливий процес прийме необоротний характер.

Ефективне виявлення дезінформації ґрунтується виключно на двох постулатах:

- повторна перевірка отриманих даних;

- контроль надійності джерела і каналів надходження інформації.

Повторна перевірка отриманих даних передбачає наявність кількох незалежних одне від одного джерел. І відповідно зіставлення інформації, що надходить від них. Таке зіставлення може бути повним, коли всі джерела дають розгорнуту інформацію по одній проблемі. Або частковим, коли інформація з одного джерела лише частково дублює інформацію отриману з іншого.

Контроль надійності джерела та каналу передачі інформації передбачає постійне спостереження за достовірністю отриманої інформації та обліку всіх допущених помилок.