Під брехнею розуміється вольовий і свідомий акт, коли брехун усвідомлює, що його висловлювання не збігається з дійсністю, і бажає цього.

Брехня може бути явною, перебільшеною, тонкою і пасивною.

Явною вважається така брехня, при якій інформація, що повідомляється протилежна істині.

Перебільшена - це брехня, при якій повідомляються факти, що перевершують справжні дані.

Тонка брехня передбачає буквальне повідомлення істини, але спрямоване на те, щоб ввести кого-небудь в оману. Сюди ж відноситься приховування інформації шляхом ухилення від відповіді на питання або упущення деталей, що мають до нього відношення.

Пасивна брехня, це коли людина приховує правду заявляючи: «я не знаю», «я не пам'ятаю», «я не бачив».

Існує багато методів виявлення брехні, але основними є:

Метод верифікації брехні, який заснований на аналізі вербальної та невербальної інформації та знаходження невідповідності між ними. Цей метод дозволяє шляхом логічних розмірковувань та зіставлення різноманітних сигналів людини, не тільки встановити факт брехні, але й наблизитись до розуміння правди.

Метод психологічного домінування. Цей метод передбачає зустрічне маніпулювання брехуном з метою поставити його в такі умови, при яких він змушений буде сказати правду. Як правило, в хід йдуть всілякі прийоми і виверти: від приспання пильності і «розриву шаблону поведінки», до блефу і погроз.