Гонорар - передбачена угодою про надання правової допомоги винагорода за виконані адвокатом дії по наданню правової допомоги. Він не включає кошти, що вносяться клієнтом (його представником) на покриття фактичних витрат, пов'язаних з виконанням угоди.
Гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту.
Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.
Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають в себе:
1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;
2) вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі;
3) необхідність виїзду у відрядження;
4) важливість доручення для клієнта;
5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;
6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;
7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;
8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом;
9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з цих факторів не має самодостатнього значення. Вони підлягають врахуванню в їх взаємозв'язку стосовно до обставин кожного конкретного випадку.
Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги.
Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі, тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Угодою може бути передбачена можливість наступної зміни гонорару, визначеного у фіксованій сумі, у зв'язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути надана, та наслідки недосягнення згоди з цього питання.
Гонорар має бути розумним та враховувати всі витрати адвоката понесені під час надання правової допомоги клієнту. Він використовується на покриття поточних та інших витрат, які пов'язані з його адвокатською діяльністю та забезпеченням такої діяльності, на оплату роботи фахівців, експертів і спеціалістів, які були залучені на підставі окремих договорів, оренду та ремонт приміщень, оплату комунальних послуг, транспортних та інших витрат.
Стаття 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011р. № 4191-VI: Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
|
Анекдот в тему: Адвокатська контора. Два адвокати: досвідчений – Лазар Соломонович і молодий – Мішенька. Клієнт запитує про суму гонорару за допомогу у вирішенні справи. Лазар Соломонович відповідає: «Спочатку Ви називаєте ту суму на яку розраховуєте. Ми з Мішенькою сміємося. В цей час Ви думаєте. Потім Ви подвоюєте суму гонорару і ми починаємо працювати». |