Адвокатське консультування - це особливий вид інтелектуальної і практичної співпраці адвоката і клієнта з метою виявлення можливих правових варіантів вирішення проблем клієнта, обрання оптимального варіанту та визначення шляхів і способів реалізації цього варіанту.

Вивчивши проблему, виявивши і зваживши варіанти її вирішення і можливі вірогідні наслідки кожного із них, адвокат роз’яснює все це клієнту. Клієнт, в свою чергу, зваживши можливі вигоди та недоліки кожного із запропонованих варіантів, обирає один з оптимальних, виходячи із своїх суб’єктивних намірів.

Обравши оптимальний варіант вирішення проблеми, клієнт та адвокат можуть продовжувати співпрацю, обговорюючи шляхи та способи її вирішення, роль та участь кожного із них в його реалізації та вчиняючи конкретні дії.

Метою консультування є:

1) дати клієнту вичерпну інформацію по питанню, яке його цікавить;

2) виявити та роз’яснити клієнту всі можливі варіанти вирішення його проблеми;

3) роз’яснити вірогідні наслідки кожного з варіантів вирішення проблеми клієнта;

4) допомогти клієнту обрати оптимальне рішення;

5) надати допомогу в реалізації обраного рішення.

Консультуючі клієнта, адвокат має бути одночасно чесним, компетентним та безпристрасним.

Прямим обов’язком адвоката перед клієнтом є надання йому кваліфікованої юридичної консультації, яка засновується на достатньому вивченні фактів та особистому професійному досвіді адвоката.

Порада адвоката повинна бути зрозумілою і чіткою.

Адвокат повинен ясно окреслити факти, обставини та пропозиції, на яких засновується його точка зору.

Адвокат повинен критично оцінювати інформацію, яку йому повідомив клієнт та на оцінці якої буде засновуватися його консультація.

Консультуючі клієнта, адвокат ніколи не повинен свідомо сприяти або заохочувати нечесність, шахрайство, злочини або іншу неправомірну поведінку клієнта.

Адвокат повинен оберігати себе від того, щоб не стати знаряддям або жертвою безчесного клієнта або осіб, пов’язаних з таким клієнтом.

Адвокат повинен тримати в суворій таємниці всю інформацію, що стосується обставин і фактів, повідомлених йому клієнтом, або що стали відомими адвокату в зв'язку з виконанням доручення, а також сам факт звернення до нього клієнта, та не повинен розголошувати таку інформацію, поки не буде на це уповноважений клієнтом.

Адвокат не повинен розголошувати ім’я особи, якій він надає консультацію або яка залучає його до виконання доручення до тієї пори, доки це не буде потрібно виходячи з суті проблеми клієнта, яка вирішується.

Адвокат не вправі використовувати будь-яку інформацію, надану йому клієнтом для власної вигоди, вигоди третьої сторони або на шкоду інтересам клієнта.

Адвокат не повинен допускати можливості розповсюдження конфіденційної інформації, що стосується або отриманої від одного клієнта іншому, не дивлячись на те, що останній може вимагати або очікувати від адвоката такої інформації.

Адвокат повинен уникати спілкування з третіми особами, навіть з дружиною та родичами, по питанням, що стосуються справ клієнта, та повинен остерігатися будь-яких бесід, які стосуються конкретних доручень, навіть без згадування імені клієнта або іншої можливості його ідентифікації.