Адвокатська практика - це діяльність адвоката по вирішенню будь-яких спорів, що мають юридичний характер вирішення та надання правової допомоги клієнту.

Система способів юридичної практики складає адвокатську тактику.

Ефективне представництво інтересів клієнта потребує ретельного планування з розглядом тактичних альтернатив (кількох варіантів вирішення конфліктного питання). Зміна варіантів тактики захисту інтересів клієнта можлива в будь-який момент, в залежності від розвитку справи.

Процес планування та обрання тактики захисту інтересів клієнта, у кожному конкретному випадку буде залежати від багатьох факторів справи. При плануванні з’ясовуються сильні та слабкі сторони в позиції клієнта та в позиції його опонентів. А також визначаються певні кроки для встановлення фактів (як сприятливих так і несприятливих для клієнта), що відносяться до справи, норм матеріального та процесуального права.

Способи і прийоми, які використовуються для досягнення юридично значущого результату, є характеристикою методу здійснення адвокатської практики.

Сукупність засобів, способів і методів є важливою частиною технології адвокатської практики.

Функції адвокатської практики - це відносно самостійні напрямки її впливу на об'єктивну і суб'єктивну реальність, в яких проявляється її природа, сутність і соціальне призначення.

Результат адвокатської практики - це підсумок відповідних дій, операцій суб'єктів та учасників юридичної діяльності, досягнення поставлених цілей.